Місто виникло на землях сіл Низкиничі, Дорогиничі, Будятичі та
Русовичі Іваничівського району. Перша згадка про ці села, зокрема про
Низкиничі, належить до першої половини XV століття: Литовський князь
Свидригайло подарував їх своєму маршалкові О.Киселю.
У 1570—1583 рр. Низкиничі, де налічувалося 8 димів, були власністю
О.Киселя. У 1570 р. згадується про село Будятичі, яке мало 4 дими і
належало аж чотирьом поміщикам, і селд Русовичі — власність
володимир-волинського єпископа. В 1583 р. згадується с. Дорогиничі, яким
володів поміщик А.Романовський. У Низкиничах Киселі побудували
дерев"яний замок, сліди якого збереглися й досі. В першій половині XVII
століття на старому замковищі А.Кисіль спорудив цегляну церкву і
дерев'яний монастир.
Ще у 1912
році російським вченим М. М. Тетяєвим було висловлено думку про
наявність запасів кам'яного вугілля на землях західної України в районі
Волинсько-Подільської підвищенності. І лише у 1938 році Селезьким
промисловим концерном « Вспульнота інтересув Гурничо — гутничих» був
відкритий у Львові буровий відділ геологічного управління під
керівництвом Я.Самсоновича.
У 1939 році 17 вересня всі ті багатства перейшли в єдину УРСР. У 1940
році був організований трест «Львіввуглерозвідка». Але почалася війна і
роботи залишились незакінченими. Поновилися роботи у 1946-47 роках, але
бажаних результатів не було. В кінці 1948 року уже
«Волиньвуглерозвідка» продовжувала пошукові роботи. Місто будувалося і
зростало. У 1953 році було запроектоване с. Жовтневе,
що увійшло до складу міста. Селище Жовтневе побудоване на території
шахти № 6, яка здана в експлуатацію в грудні 1956 року, та шахти № 7,
зданої в листопаді 1957 року.
Указом Президії Верховної Ради України від 10 квітня 1951
року селищу шахтарів було присвоєне ім'я Нововолинськ, районного
підпорядкування Іваничівському району. Утворилась Нововолинська селищна
рада. Першим головою виконкому був обраний Г. О. Соколов. У квітні 1957
року робітниче селище стало містом районного підпорядкування. 25 вересня
1958 року його віднесено до міст обласного підпорядкування.
Перший уродженець міста Нововолинська — Садовський Анатолій Архипович
(народився 25 травня 1951 року). Як і батько, він став шахтарем[2].
На даний час з 11 шахт, що отримала Україна після розпаду Радянського
Союзу, працюють: шахта № 1, шахта № 5, шахта № 9, шахта Бужанська, і в
стані будівництва шахта № 10. До речі, ця шахта (10) єдина в Україні,
яка будується.
-
| 
